Основні поняття генетики

                Генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість.

                Спадковість – це здатність організмів передавати свої ознаки і особливості розвитку  

                 іншим поколінням.

                Проявляється через розмноження і індивідуальний розвиток.

                Мінливість – це відмінності між особинами в межах виду, тобто це здатність   

                організмів набувати нові властивості та ознаки.

                Проявляється за рахунок впливу зовнішніх умов та спадкових ознак організмів.

                Генотип – це сукупність спадкових зачатків ознак,  отриманих від батьків, тобто вся   

                генетична інформація, що організм получає від батьків. Позначається  буквами.

                Фенотип – це прояв генотипу у зовнішніх умовах, сукупність зовнішніх і внутрішніх

                ознак

                 А – розвиток домінантної ознаки.

                 а – розвиток рецесивної ознаки.

                Локус – ділянка хромосоми, в котрій розміщений ген. Кожний ген займає певний локус  

                 (ділянку).

                 Ген – ділянка нуклеїнової кислоти, що зберігає інформацію про первинну структуру  

                 білкової молекули, тобто інформацію про певну ознаку.

                 Алельні гени – гени, що займають однакові локуси гомологічних хромосом.

                 Гомологічні хромосоми мають однакову структуру, будову,  однаковий набір  генів.                                    Алель – стан гену. Існує  як мінімум 2 алельних стани: домінантний і рецесивний.

                 Наприклад: ген жовтого забарвлення насіння – А (домінантний)

                                      ген зеленого забарвлення насіння – а (рецесивний)

                  В деяких випадках число алелей може бути більшим.

                  Наприклад: ген групи крові має має три алеля: два домінантних А    і     В

                  та один рецесивний О.

                  Гомозигота – зигота, що має однакові алелі одного гена: АА або аа  (ВВ, вв).

                  Гомозиготна особина – особина, що утворює гамети одного виду.

                  Гетерозигота – зигота, що має два різних алеля одного гену : Аа, Вв

                  Гетерозиготна особина – особина, що утворює гамети різних видів і в потомстві  

                  дають розщеплення по даній ознаці.

                  Домінантна ознака (від лат. «домінас» – переважаючий) – переважаюча ознака,

                  пригнічує прояв рецесивної ознаки; ознака, що проявляється в потомстві  

                  гетерозиготних особин.

                  Рецесивна ознака (від лат. «рецесус» – відступ) – ознака, що передається спадково,  

                  але не проявляється, тому що подавляється домінантною ознакою.

                  Гамета (від грец. «гаметес» - статева клітина рослин або тварин, яка несе один ген з

                  алельної пари. Гамети завжди несуть гени «у чистому виді», тому що  утворюються

                  шляхом мейотичного ділення клітин та мають одну з пари гомологічних хромосом.

                 Альтернативні ознаки -  ознаки взаємовиключні (тобто, якщо біле,  не може бути

                  рожевим), іншими словами: одна ознака, але різні прояви. Наприклад: жовтий і

                 зелений колір насіння, наявність пігменту і відсутність пігменту, гладке і курчаве

                 волосся).

                 Моногібридне схрещування – схрещування особин, що відрізняються за однією

                  парою алельних генів, іншими словами особини відрізняються за однією парою

                  альтернативних ознак.

ДИГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ

Дигібридне схрещування — це схрещування особин, які відрізня­ються за двома досліджуваними озна­ками.

Г.Мендель схрещував два сорти гороху — один із жовтим гладеньким насінням, другий — із зеленим змор­шкуватим. Ці сорти відрізняються за двома ознаками — забарвленням та формою насіння.

Виходячи з наслідків досліду, Мендель сформулював зако­номірність, яка дістала назву третьо­го закону Менделя (закон незалежно­го успадкування ознак):

успадкування кожної ознаки від­бувається незалежно одна від іншої, внаслідок чого в другому поколінні з'являються особини з новими (порів­няно з батьківськими) комбінаціями проявів ознак.

Алгебраїчно успадкування ознак при дигібридному схрещуванні можна записати як квадрат двочлена

 (3 + 1)², а розщеплення за фенотипом визначити за формулою: (3 жовті +1 зелена) * (3 гла­деньких +1 зморшкувата)  = 9 жовтих гла­деньких + 3 жовтих зморшкуватих + 3 зе­лених гладеньких +1 зелена зморшкува­та.

Успадкування алелі в алгебраїчно можна записати як (1 + 2 + І)², а розщеплення за генотипом визначити за формулою:

(1АА + 2Аа+ 1аа) * (1ВВ + 2 Вв + 1вв)=

 1ААВВ + 2ААВЬ + 1ААЬЬ + 2АаВВ +  4 AaBb + 2Aabb + 1ааВВ + 2ааВЬ+ 1aabb

Число генотипічних  класів визначаються за формулою 3ⁿ

Число фенотипових класів, які утворюються в F₂ за полігібридного схрещування,  дорівнює 2^п, в даному досліді

2³ = 8.

Число гамет, які утворює F₂  при полігібридному схрещуванні, дорів­нює 2ⁿ, де п — кількість дослід­жуваних ознак (або генів) – ступінь гетерозиготності