Матеріал  з хімії для дистанційного навчання 

11 клас

І. Опрацювати матеріал  з теми «Високомолекулярні сполуки» за планом:

1) Загальна характеристика високомолекулярних речовин (реакція полімерізції, реакція поліконденсації, мономер, полімер, мономерна (структурна ланка, ступінь полімеризації; лінійна, розгалужена, просторова  будова; термопластичні і термореактивні полімери; кристалічні та аморфні полімери).

2) Пластичні маси (пластифікатори, стабілізатори, антиоксиданти, антистатики, наповнювачі; поліетилен, поліпропілен, поліхлорвініл,полістирол, тефлон, феноло-формальдегідні смоли).

3) Синтетичні каучуки (бутадієновий каучук, ізопреновий каучук, вулканізація, гума, ебоніт).

4) Хімічні волокна (штучні та синтетичні; віскозне волокно, мідно-аміачне волокно, ацетатне волокно, капрон, капролактам, лавсан).

Під час підготовки пропоную  користуватися підручником  Хімія 11 клас 
автори: П.П. Попель, Л.С.Крикля (на блозі мітка Підручники і посібники)

Матеріал підручника Хімія: Величко Л.П., Буринська Н.М..підручник для 11 класу загальноосвіт. навч. закладів.: профіл. Рівень-ю К.:Школяр, 2013

ПЛАСТИЧНІ МАСИ

З метою перетворення полімеру на пластмасу, тобто матеріал, при­датний для виготовлення різних виробів, до полімерної маси добав­ляють спеціальні речовини. Пластифікатори полегшують ковзання полімерних ланцюгів відносно один одного, вони ніби змащуються, і твердий полімер перетворюється на еластичний матеріал. Відомі вам пінопласти, що мають порувату структуру, утворюються завдяки так званим піноутворювачам, у результаті розкладу яких віділлються гази. Стабілізатори и антиоксиданти підвищують термо-,          світло-, хімічну стійкість матеріалів, антистатики зменшують наелектризованість. Для поліпшення механічних властивостей та здешевлення матеріалів до пластмас також вводять наповнювачі — кварц, крейду, волокна тощо, а забарвлюють 



різноманітними пігментами. Для виго­товлення плівок і волокон полімерні ланцюги витягують, унаслідок чого вони орієнтуються в певному напрямку. Це дає змогу виготовляти тонкі й водночас достатньо міцні матеріали.

Пластмаси належать до найважливіших сучасних матеріалів, що застосовуються в техніці, сільському господарстві, побуті. Це зумовле­но властивостями, що роблять їх використання економічно вигідним і зручним. До них належать: низька густина (легкість) і теплопровід­ність, хімічна стійкість, здатність до забарвлювання, високі оптич­ні якості, а також можливість змінювати ці властивості в широких межах унаслідок зміни структури полімерів.

Значні переваги пластмас полягають у технічній і технологічній простоті виготовлення виробів, маловідходності методів добування і переробки, низькій енергоємності цих процесів, а звідси — високій продуктивності виробництва.

Експлуатаційні недоліки пластмас пов’язані переважно з їх ни­зькою термостійкістю, горючістю, крихкістю. Використання поліети­лену, наприклад, обмежується його низькою температурою плавлення.

З якими перевагами й недоліками пластмасових виробів ви стикалися у процесі їх використання? Наведіть приклади.

Поліетилен (—СН₂—СН₂—)„ добувають у промисловості поліме­ризацією етену (етилену), що її можна проводити за різних умов — за високого і низького тиску. Добуті за різних умов полімери різняться за своїми властивостями. Поліетилен низького тиску (0,2—2,5 МПа, 80—100 °С) має лінійну структуру, молекули в масі полімеру щільно упаковані, тому зростає ступінь кристалічності. Поліетилен високого тиску (150—300 МПа, 200—280 °С) має розгалужену структуру.

Поліетилен — тверда речовина білого кольору, легко забарвлюєть­ся в різні кольори, не тоне у воді. Поліетилен високого тиску плавить­ся за температури 102—105 °С, низького — 125—137 °С.

За хімічною будовою поліетилен подібний до парафіну — суміші вищих вуглеводнів складу С_і8 —С₃₅. Пригадайте, що у структурі обох речовин повторюються групи —СН₂—СН₂—. Цим пояснюється подіб­ність речовин: поліетилен масний на дотик, як і парафін.

Як і насичені вуглеводні, поліетилен не проводить електричного струму, стійкий проти дії кислот, лугів, бромної води, окисників.