Діагностика та виявлення обдарованих

Діагностика та виявлення обдарованих

Одним із критеріїв, що дозволяє зробити висновки про об­дарованість, є інтелектуальний коефіцієнт (Intelligence Quoti­ent — IQ). Як відомо, IQ — показник, що визначається у резуль­таті тестуванні. Найчастіше практичні психологи використовують тести Векслера і Станфорд-Біне. Дитину, яка за результатами тестування набрала більше ніж 120—130 балів, вважають інте­лектуально обдарованою.

У школі серед учнів виокремлюються діті, які навчаються без особливих зусиль. Вони не тільки чудово запам'ятовують, але й аналізують, узагальнюють навчальний матеріал і в потрібний момент відтворюють його. Таких учнів, які володіють високими здібностями до засвоєння знань, небагато, саме їх вважають ака­демічно обдарованими.

Інші діти, творчо обдаровані, не можуть легко набувати знань з різних навчальних предметів, оскільки для них засвоєння ве­ликої кількості даних, чужого за своєю суттю досвіду є про­блемою. Сила таких дітей в іншому — у розв'язанні складних завдань, виявленні нестандартних шляхі для їх розв'язання. їм притаманна оригінальність мислення, креативність. Високий рі­вень креативності поєднується з високим загальним інтелектом: у творчих дітей, як і в інтелектуально обдарованих, IQ вищий за 120 балів. Але дуже високий IQ не сприяє розвитку в дітей творчих здібностей, так само як і невисокий інтелект гальмує розвиток креативності.